Євробачення – популярний конкурс естрадної пісні серед країн-членів Європейського мовного союзу (EBU). Конкурс проходить щорічно, починаючи з 1956 року, і є одним з найбільш популярних неспортивних заходів у світі з аудиторією від 100 до 600 мільйонів глядачів. Євробачення також транслюється поза Європою, в таких країнах, як Казахстан, Австралія, Канада, Киргизія, Єгипет, Гонконг, Індія, Йорданія, Ліван, Нова Зеландія, Південна Африка, Південна Корея, В'єтнам і США, незважаючи на те, що ці країни не беруть участь в конкурсі. Починаючи з 2000 року конкурс постійно транслюється у мережі Інтернет - в 2006 році онлайн-трансляцію спостерігало 74 тисячі осіб з понад 140 країн світу.

Конкурс пісні Євробачення вперше проходив у Швейцарії у 1956 році. Він з'явився у процесі перетворення італійського фестивалю Сан-Ремо, улюбленого проекту француза Марселя Бесона, який бачив у конкурсі шлях об'єднання націй в післявоєнній Європі. Відзначимо, що фестиваль у Сан-Ремо існує до цих пір.

Змагання відбувається між членами ЄМС - звідси присутність Ізраїлю та інших країн, що знаходяться за межами європейської мапи. І оскільки країн набагато більше, ніж можливих учасників конкурсу, проходить процедура попереднього відбору, заснована на тому, яких успіхів ви домоглися в попередні роки. Якщо тільки ви не належите до великої п’ятірки ЄМС - Великобританії, Німеччини, Франції, Італії та Іспанії - у такому випадку ви потрапляєте на конкурс автоматично.

Факти свідчать про те, що Великобританії щастить більше за всіх на Євробаченні. Так, звичайно, Ірландія вигравала конкурс частіше (7 разів проти англійських 5), зате англійці 15 разів виявлялися другими, Люксембург і Франція також виграли по п'ять конкурсів, але другими вони були тільки три рази.

Обмежень щодо громадянства виконавців немає, однак щоб взяти участь у конкурсі учаснику повинно виповнитись 16 років.

Від кожної країни в конкурсі бере участь один представник (соліст або група не більше 6 учасників), який виконує пісню тривалістю не більше трьох хвилин. Після виступу всіх учасників найбільш популярна пісня визначається шляхом телеголосування, в якому беруть участь усі країни, які виступали у фіналі і півфіналі, а також голосу. Поступово «Євробачення» набирало обертів, з кожним роком його учасники ставали все більш професійними і цікавими в музичному плані. Привабливість конкурсу для глядачів полягає в тому, що саме вони обирають представника своєї країни і висувають його для участі. Крім цього, твір, представлене на суд журі та глядачів по всьому світу, має бути новим і не повинно видаватися до першого жовтня поточного року на комерційній основі.

"Велика пятірка"

Починаючи з Пісенного конкурсу Євробачення 2000 діяло правило «Великої Четвірки». Воно означало що автоматично до фіналу, незалежно від зайнятого місця на конкурсі, потрапляють чотири країни — Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія. Це право було надано цим країнам завдяки тому, що вони є засновниками та спонсорами конкурсу. Саме вони вкладають більшу частку фінансів в організацію конкурсу.

З поверненням в 2011 році на конкурс Італії (яка тривалий час бойкотувала конкурс), «Велика Четвірка» стала «Великою П'ятіркою».

У 2015 році до участі у ювілейному, 60-му, конкурсі було запрошено Австралію, яка кілька років перед тим транслювала у себе Євробачення. Виконавцю від цієї країни було відразу надано місце у фіналі. Таким чином, у фіналі Євробачення-2015 виступає 27 країн. У разі перемоги конкурсанта від Австралії, остання зможе взяти участь і в наступному конкурсі, однак сам він відбудеться в Європі.

Основні принципи конкурсу

·   Країни-учасники представляють пісні, що виконуються наживо у телевізійній програмі, яка транслюється ЄМС через Мережу Євробачення одночасно в усіх країнах. «Країна» у якості учасника представляється однією телекомпанією з цієї країни.

·   Програма відбувається в одній з країн-учасників і трансляція іде з концертного залу в приймаючому місті.

·   Під час програми, після того як всі пісні було виконано, країни починають процес голосування за пісні інших країн: голосувати за пісню власної країни не можна.

·   Наприкінці програми пісня, що набирає найбільшу кількість очок оголошується переможцем. Країна що перемагає запрошується наступного року бути приймаючою країною конкурсу.

·   Програму незмінно відкриває один чи кілька ведучих, що запрошують глядачів до перегляду шоу. Більшість приймаючих країн намагаються витягти максимальну користь з того що вони ведуть програму з такою широкою міжнародною аудиторією, зазвичай це має форму своєрідних відеолистівок, що неначе рекламують туризм.

·   Між блоком пісень та об'явленням початку голосування виконується проміжний розважальний номер, що може мати будь-яку форму.

·   До та після трансляції Конкурсу (а також інших подій що транслюються ЄМС) програється музична заставка ЄМС, якою є прелюдія до твору Марка-Антуана Шарпантьє Te Deum.